засувка
ЗА́СУВКА, и, ж.
1. Те саме, що за́сув.
Ежен кинувся до дверей, засунув засувку (Фр., І, 1955, 343);
Біля брами сухо стрельнула дерев’яна засувка, розчинились дверцята (Стельмах, II, 1962, 52).
2. Механізм, пристрій для закривання і відкривання отвору у чому-небудь.
Водовідвідна труба [башти].. перекривається засувкою або затвором (Довідник сіль. будівельника, 1956, 106);
В камерах-телескопах є спеціальні засувки, які автоматично відкриваються через рівні проміжки, часу (Наука.., 8, 1970, 23).
Словник української мови (СУМ-11)