1. Словник української мови в 11 томах

засувка

ЗА́СУВКА, и, ж.

1. Те саме, що за́сув.

Ежен кинувся до дверей, засунув засувку (Фр., І, 1955, 343);

Біля брами сухо стрельнула дерев’яна засувка, розчинились дверцята (Стельмах, II, 1962, 52).

2. Механізм, пристрій для закривання і відкривання отвору у чому-небудь.

Водовідвідна труба [башти].. перекривається засувкою або затвором (Довідник сіль. будівельника, 1956, 106);

В камерах-телескопах є спеціальні засувки, які автоматично відкриваються через рівні проміжки, часу (Наука.., 8, 1970, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засувка — за́сувка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. засувка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. засувка — Заслонка — barrier — Klappe, Schieber — 1) Пристрій для закривання отворів. 2) Щит у шлюзах. Див. також шибер, заслінка. Гірничий енциклопедичний словник
  4. засувка — -и, ж. 1》 Те саме, що засув. 2》 Механізм, пристрій для закривання і відкривання отвору в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. засувка — За́сувка, -вки, -вці; -сувки, -вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. засувка — Засувка, -ки ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230. 3) Часть риток (см. ритки) МУЕ. III. 20. Словник української мови Грінченка