засувка
Засувка, -ки
ж.
1) Задвижка.
2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230.
3) Часть риток (см. ритки) МУЕ. III. 20.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засувка — за́сувка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- засувка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- засувка — Заслонка — barrier — Klappe, Schieber — 1) Пристрій для закривання отворів. 2) Щит у шлюзах. Див. також шибер, заслінка. Гірничий енциклопедичний словник
- засувка — -и, ж. 1》 Те саме, що засув. 2》 Механізм, пристрій для закривання і відкривання отвору в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засувка — За́сувка, -вки, -вці; -сувки, -вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- засувка — ЗА́СУВКА, и, ж. 1. Те саме, що за́сув. Ежен кинувся до дверей, засунув засувку (Фр., І, 1955, 343); Біля брами сухо стрельнула дерев’яна засувка, розчинились дверцята (Стельмах, II, 1962, 52). Словник української мови в 11 томах