засуха
ЗАСУ́ХА, и, ж. Тривала відсутність дощу влітку, що призводить до висихання грунту і загибелі рослинності.
Зробилась [у степу] превелика засуха, порепалась земля, нема ні паші, ні водопою (Стор., І, 1957, 67);
На півдні Європейської частини СРСР і Західного Сибіру часто бувають засухи (Фіз. геогр., 7, 1957, 40).
Словник української мови (СУМ-11)