затамований

ЗАТАМО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до затамува́ти.

Ледве чутні, затамовані глухими дверима кроки Валєнса зникали у нічній тиші (Собко, Зор. крила, 1950, 192).

2. у знач. прикм. Приглушений, стриманий.

У цій тиші стало чути важке, затамоване дихання багатьох людей (Скл., Святослав, 1959, 150);

Часом в її темних очах — ні-ні, та й пробіжить тінь затамованого смутку (Ткач, Плем’я.., 1961, 171).

Значення в інших словниках

1. затамований — (який стримує почуття) змережаний, стриманий, приглушений.  Словник синонімів Полюги
2. затамований — затамо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. затамований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затамувати. 2》 у знач. прикм. Приглушений, стриманий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. затамований — ЗАТАМО́ВАНИЙ (перев. про почуття — який виявляється не повною мірою), СТРИ́МАНИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИЧА́ЄНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм. В очах його люди побачили затамовану тугу (В. Собко); Щорс почав говорити.  Словник синонімів української мови