затараторити

ЗАТАРАТО́РИТИ, рю, риш, док., розм. Почати тараторити, говорити швидко, скоромовкою.

— Панночко моя люба! — весело затараторила вона. — Не дивіться так сумно (Мирний, IV, 1955, 343);

— Ловко співаєте, діточки, — затараторила перша баба Бабариха (Донч., VI, 1957, 20).

Значення в інших словниках

1. затараторити — затарато́рити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затараторити — -рю, -риш, док., розм. Почати тараторити, говорити швидко, скоромовкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови