затасувати

ЗАТАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.. розм. Покласти, заховати що-небудь так, що важко знайти.

[Оксана:] А в мене батько одняли всі гроші, одняли та й затасували кудись… (Кроп., IV, 1959, 313);

// Помістити кого-небудь кудись.

Нехай би де у дистанції [поблизу начальства] так розташувались [пиячити ..зараз би потаскали у поліцію та затасували б у яму (Кв.-Осн., II, 1956, 241).

Значення в інших словниках

1. затасувати — затасува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затасувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Покласти, заховати що-небудь так, що важко знайти. || Помістити кого-небудь кудись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затасувати — ЗАТАСУВА́ТИ див. затасо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. затасувати — Затасува́ти, -су́ю, -єш гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло. Черк. у.  Словник української мови Грінченка