Великий тлумачний словник сучасної мови

затасувати

затасува́ти

-ую, -уєш, док., перех., розм.

Покласти, заховати що-небудь так, що важко знайти.

|| Помістити кого-небудь кудись.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. затасувати — затасува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. затасувати — ЗАТАСУВА́ТИ див. затасо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. затасувати — ЗАТАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.. розм. Покласти, заховати що-небудь так, що важко знайти. [Оксана:] А в мене батько одняли всі гроші, одняли та й затасували кудись… (Кроп., IV, 1959, 313); // Помістити кого-небудь кудись.  Словник української мови в 11 томах
  4. затасувати — Затасува́ти, -су́ю, -єш гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло. Черк. у.  Словник української мови Грінченка