затворниця

ЗАТВО́РНИЦЯ, ЗАТВІ́РНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до затво́рник, затві́рник.

Попрощалася [Варвара] з батьками й пішла з старим монахом у монастир. Десять літ пробула затворницею… (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 64);

Вони були такі хороші, розумні дівчата, мріяли про велику любов, дружбу, а жили справді затворницями (Гур., Друзі.., 1959, 150).

Значення в інших словниках

1. затворниця — затво́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. затворниця — затвірниця, -і. Жін. до затворник, затвірник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затворниця — ЧЕРНИ́ЦЯ, МОНА́ШКА, МОНА́ХИНЯ, МА́ТУШКА заст., ХРИСТО́ВА СЕСТРА́ (НЕВІ́СТА) заст., ЧОРНОРИ́ЗКА заст., ЧОРНОРЯ́СНИЦЯ заст.; СЕСТРА́, ЗАТВО́РНИЦЯ (ЗАТВІ́РНИЦЯ).  Словник синонімів української мови