затворниця

ЧЕРНИ́ЦЯ, МОНА́ШКА, МОНА́ХИНЯ, МА́ТУШКА заст., ХРИСТО́ВА СЕСТРА́ (НЕВІ́СТА) заст., ЧОРНОРИ́ЗКА заст., ЧОРНОРЯ́СНИЦЯ заст.; СЕСТРА́, ЗАТВО́РНИЦЯ (ЗАТВІ́РНИЦЯ). (Матушка гуменя:) І я до тебе пригляджуся, чи годна ти черницею бути, у Христові невісти постригтися (Панас Мирний); Ганна, одягнена майже в усе чорне, нагадує монашку (В. Собко); Глянувши на Юлю суворими і змученими очима, тихо, як монахиня, (жінка) сказала: — Пан комендант наказав, щоб ви йшли приймати ванну (Григорій Тютюнник); На другий день, на світанні, попрощалася з батьком й пішла з старим монахом у монастир. Десять літ пробула затворницею (Є. Кравченко). — Пор. черне́ць.

Значення в інших словниках

1. затворниця — затво́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. затворниця — затвірниця, -і. Жін. до затворник, затвірник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затворниця — ЗАТВО́РНИЦЯ, ЗАТВІ́РНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до затво́рник, затві́рник. Попрощалася [Варвара] з батьками й пішла з старим монахом у монастир. Десять літ пробула затворницею… (Є. Кравч.  Словник української мови в 11 томах