зателепуватий

ЗАТЕЛЕ́ПУВАТИЙ, а, е, фам., зневажл.

1. Неохайний.

2. Вайлуватий.

На взір [Петро] ніби й лемехуватий і зателепуватий, бо як почне розмовляти, то висмикує помаленьку з рота слова, неначе висмикує за гичку буряки з затужавілої грядки (Н.-Лев., III, 1956, 281).

Значення в інших словниках

1. зателепуватий — зателе́пуватий прикметник зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. зателепуватий — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
3. зателепуватий — -а, -е, фам., зневажл. 1》 Неохайний. 2》 Вайлуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зателепуватий — Зателе́пуватий, -та, -те;  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зателепуватий — Зателе́пкуватий, зателепуватий, -а, -е Неряшливый. Каменец. и Брацл. у.  Словник української мови Грінченка