затемна
ЗАТЕ́МНА, присл., розм.
1. До світання, поки ще темно.
Прокидалися дуже рано — ще затемна (Збан., Єдина, 1959, 122).
2. Пізно ввечері, коли вже темно.
Кирило Кухта, помахавши зранку ціпом, йшов «на хвилинку» до зборні і повертався додому вже затемна (Іщук, Вербівчани, 1961, 182).
Словник української мови (СУМ-11)