зателіпатися
ЗАТЕЛІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
1. Почати теліпатися, рухатися, колихатися з боку на бік.
Пам’ятає [Христя], як добігла до рундука, ускочила у двері… І перед нею зателіпався на вірьовці труп Колісників (Мирний, III, 1954, 379);
Окуляри, блиснувши сонцем, скочили з носа і зателіпалися на чорній шворці (Стельмах, Хліб.., 1959, 53).
2. перен. Зайти, заїхати куди-небудь.
Тільки тепер побачив [Дмитро], що далеко зателіпався від центру міста (Збан., Переджнив’я, 1960, 64).
Словник української мови (СУМ-11)