зателіпати

ЗАТЕЛІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати теліпати, замахати чим-небудь.

Похитнувшись в човні, священнослужитель зателіпав руками і полетів сторч у воду! (Довж., Зач. Десна, 1957, 487).

Значення в інших словниках

1. зателіпати — зателіпа́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зателіпати — -аю, -аєш, док., розм. Почати теліпати, махати чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зателіпати — Зателіпа́ти, -па́ю, -єш гл. Закачать, заболтать.  Словник української мови Грінченка