зателіпати

Зателіпа́ти, -па́ю, -єш

гл. Закачать, заболтать.

Значення в інших словниках

1. зателіпати — зателіпа́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зателіпати — -аю, -аєш, док., розм. Почати теліпати, махати чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зателіпати — ЗАТЕЛІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати теліпати, замахати чим-небудь. Похитнувшись в човні, священнослужитель зателіпав руками і полетів сторч у воду! (Довж., Зач. Десна, 1957, 487).  Словник української мови в 11 томах