зателіпати
Зателіпа́ти, -па́ю, -єш
гл. Закачать, заболтать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зателіпати — зателіпа́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зателіпати — -аю, -аєш, док., розм. Почати теліпати, махати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зателіпати — ЗАТЕЛІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати теліпати, замахати чим-небудь. Похитнувшись в човні, священнослужитель зателіпав руками і полетів сторч у воду! (Довж., Зач. Десна, 1957, 487). Словник української мови в 11 томах