1. Словник української мови в 11 томах

зателіпати

ЗАТЕЛІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати теліпати, замахати чим-небудь.

Похитнувшись в човні, священнослужитель зателіпав руками і полетів сторч у воду! (Довж., Зач. Десна, 1957, 487).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зателіпати — зателіпа́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зателіпати — -аю, -аєш, док., розм. Почати теліпати, махати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зателіпати — Зателіпа́ти, -па́ю, -єш гл. Закачать, заболтать. Словник української мови Грінченка