затерплий
ЗАТЕ́РПЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до зате́рпнути.
Оксен.. розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Тют., Вир, 1960, 87).
2. у знач. прикм. Негнучкий, онімілий.
Незнайомець нарешті прокинувся від своїх дум, зиркнув на сонце.. і, обережно спустившись з каменя, затерплими ногами пошкандибав до санаторію (Збан., Сеспель, 1961, 29).
Словник української мови (СУМ-11)