затолочений

ЗАТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. Пас. мин. ч. до затоло́чити.

*Образно. У поросі люди, як той шпориш придорожній, затолочені сильним, багатим (Коцюб., II, 1955, 41).

Значення в інших словниках

1. затолочений — затоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затолочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови