1. Словник української мови в 11 томах

затолочений

ЗАТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. Пас. мин. ч. до затоло́чити.

*Образно. У поросі люди, як той шпориш придорожній, затолочені сильним, багатим (Коцюб., II, 1955, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затолочений — затоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. затолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затолочити. Великий тлумачний словник сучасної мови