1. Словник української мови в 11 томах

затолочити

ЗАТОЛОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. Толочачи, пошкодити, затоптати (польові і городні рослини).

Що не в’їсть [свиня], то пориє, потолочить, обпаскудить, не дбає, що завтра буде їсти (Март., Тв., 1954, 217);

Чоловіче, не йди через город, бо затолочиш!.. (Україна… І, 1960, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затолочити — затолочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затолочити — -очу, -очиш, док., перех. Толочачи, пошкодити, затоптати (польові та городні рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затолочити — Затолочити, -чу, -чиш гл. Затоптать. Словник української мови Грінченка