затоплений

ЗАТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затопи́ти¹.

Настя дивилася в затоплену грубу (Вовчок, Вибр., 1937, 101);

// зато́плено, безос. присудк. сл.

Затоплено піч для вечері (Граб., І, 1959, 590).

ЗАТО́ПЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затопи́ти².

Вдосвіта з великими труднощами стали підпливати човном до затопленого села Загребелля (Довж., Зач. Десна, 1957, 484);

Все його [Лиса Микити] тіло було затоплене в фарбі (Фр., IV, 1950, 92);

Трамвай доїхав до гарної, затопленої вишневими садами околиці (Сенч., Опов., 1959, 161);

Наш син затоплені кораблі з моря піднімає (Донч., VI, 1957, 27);

// зато́плено, безос. присудк. сл.

Дощ без устанку лив осінь і літо; Луки затоплено, трави побито (Граб., І, 1959, 240).

Значення в інших словниках

1. затоплений — зато́плений 1 дієприкметник розпалений зато́плений 2 дієприкметник покритий водою  Орфографічний словник української мови
2. затоплений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затопити I. || затоплено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затопити II. || затоплено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови