затоплення
ЗАТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. затопи́ти² 1, 3.
Побудовані і будуються нові села, що їх переносять із зони затоплення (Довж., III, 1960, 88);
Налагоджені до затоплення циліндричні понтони, — вони ляжуть на дно по обидва боки судна (Ю. Янов., II, 1954, 93).
Словник української мови (СУМ-11)