затоплення

зато́плення

-я, с.

Дія за знач. затопити II 1), 3).

Значення в інших словниках

1. затоплення — зато́плення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. затоплення — ЗАТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. затопи́ти² 1, 3. Побудовані і будуються нові села, що їх переносять із зони затоплення (Довж., III, 1960, 88); Налагоджені до затоплення циліндричні понтони, — вони ляжуть на дно по обидва боки судна (Ю. Янов., II, 1954, 93).  Словник української мови в 11 томах