заточуватися

ЗАТО́ЧУВАТИСЯ¹ , ується, недок., техн. Пас. до зато́чувати¹.

Зубила.. заточуються на шліфувальному крузі (Практ. з машинозн., 1957, 42).

ЗАТО́ЧУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ЗАТОЧИ́ТИСЯ, точу́ся, то́чишся, док.

1. Хитатися, втрачати рівновагу.

Світ гасне в очах Гнатових, в ушах шумить, він заточується й мало не падає… (Коцюб., І, 1955, 77);

Круто повернувся [Сеспель] від саней, заточуючись від горя і голоду, пішов назад (Збан., Сеспель, 1961, 269);

Настуся оступилась, заточилась, захиталась, упала на канапу навзнак і зомліла (Н.-Лев., IV, 1956, 257);

Нестерпний біль і гіркота налягли на Чайчиху. Щоб не заточитись, вона сперлася на стару грушу (Стельмах, Хліб.., 1959,38);

Штурнула [Мар’я] бідолашного Чистогорова, що той аж заточився, (Баш, Надія, 1960, 212).

2. розм. З’їжджати, сповзати вбік.

Заточуються сани (Сл. Гр.);

Переплигуючи через рівчаки, заточуючись на поворотах, ..авто вмить вибігло на головний шлях (Смолич, І, 1958, 96).

3. перен., рідко. Заходити вглиб чого-небудь; уклинюватися.

Розливсь Дніпро й далеко заточивсь у луку розливним затокам (Вовчок, І, 1955, 316);

Юрба текла, текла і раптом стала, аж в тісну робітню якийсь гурток зненацька заточивсь, відпертий натовпом (Л. Укр., І, 1951, 443).

Значення в інших словниках

1. заточуватися — зато́чуватися 1 дієслово недоконаного виду загострюватися зато́чуватися 2 дієслово недоконаного виду хитатися; сповзати вбік  Орфографічний словник української мови
2. заточуватися — I -ується, недок., тех. Пас. до заточувати I. II -уюся, -уєшся, недок., заточитися, -точуся, -точишся, док. 1》 Хитатися, втрачати рівновагу. 2》 розм. З'їжджати, сповзати вбік. 3》 перен., рідко. Заходити в глиб чого-небудь; уклинюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови