затривожитися

ЗАТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Почати тривожитися; захвилюватися, занепокоїтися.

Згадавши про Зейнаб, Екбаль-га́нем затривожилася, схопилась (Л. Укр., 111, 1952, 712);

Оксана прискорила ходу, затривожилась, чи не запізниться (Грим., Незакінч. роман, 1962, 6);

Чорний [собака] затривожився від густих пахощів риби (Мик., II, 1957, 243).

Значення в інших словниках

1. затривожитися — затриво́житися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затривожитися — [затриевожиетиес'а] -жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -оз'с'а, -ожтеис'а  Орфоепічний словник української мови
3. затривожитися — -жуся, -жишся, док., розм. Почати тривожитися; захвилюватися, занепокоїтися.  Великий тлумачний словник сучасної мови