затривожити
ЗАТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., діал. Стривожити.
Кожен раз, тілько Галя розгуляється — доноситься до неї викрик братів і на який час переб’є гулянку, затривожить Галю (Мирний, IV, 1955, 100);
Сумнів затривожив мене… (У. Кравч., Вибр., 1958, 315).
Словник української мови (СУМ-11)