затривожений

ЗАТРИВО́ЖЕНИЙ, а, е.

1. діал. Дієпр. пас. мин. ч. до затриво́жити.

Стоять, закам’янівши, Турок та Катря, затривожені раптовою якоюсь причиною (Ю. Янов., IV, 1959, 73).

2. у знач. прикм., розм. Який перебуває у стані тривоги; стривожений.

Не дочекавшись нічого, затривожена Дарка добилася аж до шкільного куратора з просьбою (Козл., Сонце.., 1957, 78);

// Який виражає тривогу.

Моя мати поглянула на мене майже з переляком — і я вичитав запитання з затривожених її очей (Коб., III, 1956, 63).

Значення в інших словниках

1. затривожений — затриво́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затривожений — -а, -е. 1》 діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до затривожити. 2》 у знач. прикм., розм. Який перебуває у стані тривоги; стривожений. || Який виражає тривогу.  Великий тлумачний словник сучасної мови