Словник української мови в 11 томах

затулювати

ЗАТУ́ЛЮВАТИ див. затуля́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. затулювати — зату́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. затулювати — ЗАТУЛЯТИ заслоняти, застувати, закривати, загороджувати; (отвір) затикати; (очі) стуляти, заплющувати.  Словник синонімів Караванського
  3. затулювати — ЗАКРИВА́ТИ (робити невидимим, недоступним), ЗАТУЛЯ́ТИ, ЗАСТУПА́ТИ, ЗАСЛОНЯ́ТИ, ЗАСЛО́НЮВАТИ рідше, ЗАТУ́ЛЮВАТИ розм., ОСЛО́НЮВАТИ діал.; ОБСЛО́НЮВАТИ рідко (з усіх боків). — Док.: закри́ти, затули́ти, заступи́ти, заслони́ти, ослони́ти, обслони́ти.  Словник синонімів української мови