затуманитися —
затума́ни́тися 1 дієслово доконаного виду огортатися туманом, димом, імлою і т. ін., стаючи нечітко, невиразно видним; ставати невиразним, незрозумілим затума́ни́тися 2 дієслово доконаного виду засмутитися розм., рідко
Орфографічний словник української мови
затуманитися —
див. затуманюватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затуманитися —
ЗАТУМАНИ́ТИСЯ див. затума́нюватися.
Словник української мови у 20 томах
затуманитися —
затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка. 1. Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В.
Фразеологічний словник української мови
затуманитися —
Затуманюватися, -нююся, -єшся сов. в. затумани́тися, -нюся, -нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Чуб. V. 997. Зійди, хто світ видав, на горн ті величні, що по-над хмарами затуманились. К. МХ. 32.
Словник української мови Грінченка