Словник української мови в 11 томах

затуманити

ЗАТУМА́НИ́ТИ див. затума́нювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. затуманити — затума́ни́ти дієслово доконаного виду затума́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. затуманити — див. затуманювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затуманити — ЗАТУМАНИ́ТИ див. затума́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. затуманити — затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка. 1. Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В.  Фразеологічний словник української мови
  5. затуманити — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. затуманити — Затуманити, -ся см. затуманювати, -ся.  Словник української мови Грінченка