затуманити
ЗАТУМА́НИ́ТИ див. затума́нювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затуманити — затума́ни́ти дієслово доконаного виду затума́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- затуманити — див. затуманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затуманити — ЗАТУМАНИ́ТИ див. затума́нювати. Словник української мови у 20 томах
- затуманити — затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка. 1. Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Фразеологічний словник української мови
- затуманити — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- затуманити — Затуманити, -ся см. затуманювати, -ся. Словник української мови Грінченка