1. Словник української мови Грінченка

затуманити

Затуманити, -ся

см. затуманювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затуманити — затума́ни́ти дієслово доконаного виду затума́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затуманити — див. затуманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затуманити — ЗАТУМАНИ́ТИ див. затума́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. затуманити — затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка. 1. Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Фразеологічний словник української мови
  5. затуманити — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. затуманити — ЗАТУМА́НИ́ТИ див. затума́нювати. Словник української мови в 11 томах