1. Словник української мови в 11 томах

затуманення

ЗАТУМА́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. затума́ни́ти і стан за знач. затума́ни́тися.

— Благаю тебе, не доводи мою душу до затуманення і скажи мені, хто сей дід і про що говорили ви тої ночі? (Фр., IV, 1950, 159);

Вона.. чула безтямний шепіт, що впливав на неї, ще дужче затуманюючи їй голову, і те затуманення й слова, що він їх говорив, були приємними Зіньці (Шиян, Баланда, 1957, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затуманення — затума́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. затуманення — -я, с. Дія за знач. затуманити і стан за знач. затуманитися. Великий тлумачний словник сучасної мови