Значення в інших словниках
-
затуманити —
затума́ни́ти дієслово доконаного виду затума́нити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
затуманити —
ЗАТУМАНИ́ТИ див. затума́нювати.
Словник української мови у 20 томах
-
затуманити —
затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка. 1. Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В.
Фразеологічний словник української мови
-
затуманити —
ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
затуманити —
ЗАТУМА́НИ́ТИ див. затума́нювати.
Словник української мови в 11 томах
-
затуманити —
Затуманити, -ся см. затуманювати, -ся.
Словник української мови Грінченка