затіснений
ЗАТІ́СНЕНИЙ, а, е, діал.
1. Дієпр. пас. мин. ч до затісни́ти.
Подвір’я було вузеньке, затіснене мурованим парканом (Фр., VII, 1951, 258).
2. у знач. прикм., перен.
Вузький, обмежений. Се — жінки-бюрократки, ..жінки з дуже затісненим круговидом життєвих інтересів, симпатій і антипатій (Фр., II, 1950, 331).
Словник української мови (СУМ-11)