затірка

ЗАТІ́РКА, и, ж., кул. Страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою.

Страва була звичайна: житня затірка та картопляні товкмачі з маком (Л. Укр., III, 1952, 606);

Подаючи на стіл, затірку посипають дрібно посіченою зеленню петрушки (Укр. страви, 1957, 100);

Поставив [Павло повний глечик молока на стіл. — Оце тобі! Мабуть аж до сестри ходив? — зраділа Явдоха, що таки дуже полюбляла молочну затірку (Тют., Вир, 1960, 133).

◊ Да́ти заті́рки, фам. — дуже побити.

Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. затірка — за́тірка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. затірка — -и, ж., кул. Страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затірка — ЗА́ТІРКА (страва з борошна, звареного на воді або на молоці), СТИ́РА́НКА діал. Старенька встала рано і за давньою селянською звичкою варила синові на сніданок картопляну юшку або куліш чи затірку (І. Цюпа); Стара місить тісто на стиранку (І. Франко).  Словник синонімів української мови
4. затірка — За́тірка, -рки, -рці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. затірка — За́тірка, -ки ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. М'яка була затірка, била мене матінка. Лавр. 25. да́ти за́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! О. 1861. XI. Кух. 20.  Словник української мови Грінченка