Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

затірка

За́тірка, -рки, -рці

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. затірка — за́тірка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. затірка — -и, ж., кул. Страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затірка — ЗА́ТІРКА (страва з борошна, звареного на воді або на молоці), СТИ́РА́НКА діал. Старенька встала рано і за давньою селянською звичкою варила синові на сніданок картопляну юшку або куліш чи затірку (І. Цюпа); Стара місить тісто на стиранку (І. Франко).  Словник синонімів української мови
  4. затірка — ЗАТІ́РКА, и, ж., кул. Страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою. Страва була звичайна: житня затірка та картопляні товкмачі з маком (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  5. затірка — За́тірка, -ки ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. М'яка була затірка, била мене матінка. Лавр. 25. да́ти за́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! О. 1861. XI. Кух. 20.  Словник української мови Грінченка