зафоркати
ЗАФО́РКАТИ, аю, аєш, док.
1. Почати форкати, різко і з шумом випускати повітря через ніздрі.
У долині над ставом зафоркали коні (Стельмах, Правда.., 1961, 438).
2. перен., розм. Почати видавати звуки, схожі на форкання.
Зафоркали автомашини, загули трактори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307).
Словник української мови (СУМ-11)