захаркати

ЗАХА́РКАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. неперех. Почати харкати.

*Образно. Легкі батареї ще з більшою люттю захаркали шрапнеллю, задзьобали гранатами (Панч, І, 1956, 147).

2. перех. Забруднити, заплювати харкотинням.

Майстер чіплятися почав.. Ну, терпіла, терпіла [Маруся], та й захаркала очі. За це й звільнили (Головко, II, 1957, 371).

Значення в інших словниках

1. захаркати — заха́ркати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. захаркати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 неперех. Почати харкати. 2》 перех. Забруднити, заплювати харкотинням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захаркати — Захаркати, -каю, -єш гл. Захаркать, начать харкать. Драг. 1.  Словник української мови Грінченка