захаркотіти

ЗАХАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до заха́ркати 1.

На возі несподівано підскочив Гришка, дико захаркотів слиною (Кос., Новели, 1962, 194).

Значення в інших словниках

1. захаркотіти — захаркоті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. захаркотіти — -очу, -отиш, док., розм. Підсил. до захаркати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови