захвалений

ЗАХВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до захвали́ти;

// У знач. прикм.

— Чи се ж та захвалена воля, Де тисячі, тисячі сплять, Жиють [живуть] і вмирають, і навіть, Як ти, про свободу й не снять? (Фр., XI, 1952, 496).

Значення в інших словниках

1. захвалений — захва́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. захвалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до захвалити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови