захвалювальний

ЗАХВА́ЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який захвалює кого-, що-небудь.

Закликаючи не боятись нападок реакційних журналістів, не зважати на голоси захвалювальної критики, він [Т. Шевченко] робив першу спробу критичної переоцінки явищ нової української літератури (Іст. укр. літ.. І, 1954, 244);

Він якусь мить відкашлювався, поки спромігся відповісти на захвалювальні слова Кужеля (Добр., Тече річка.., 1961, 307).