1. Словник української мови в 11 томах

захвалювальний

ЗАХВА́ЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який захвалює кого-, що-небудь.

Закликаючи не боятись нападок реакційних журналістів, не зважати на голоси захвалювальної критики, він [Т. Шевченко] робив першу спробу критичної переоцінки явищ нової української літератури (Іст. укр. літ.. І, 1954, 244);

Він якусь мить відкашлювався, поки спромігся відповісти на захвалювальні слова Кужеля (Добр., Тече річка.., 1961, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захвалювальний — захва́лювальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. захвалювальний — -а, -е. Який захвалює кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови