захвалювання

ЗАХВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. захва́лювати.

Виховання — складний і тонкий процес, який безумовно повинен виключати сюсюкання, захвалювання, безкарність вчинків (Рад. Укр., 11.IV 1963, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захвалювання — захва́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. захвалювання — -я, с. Дія за знач. захвалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захвалювання — Захвалювання, -ня с. Расхваливаніе, рекомендація. Словник української мови Грінченка