захвалювання
ЗАХВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. захва́лювати.
Виховання — складний і тонкий процес, який безумовно повинен виключати сюсюкання, захвалювання, безкарність вчинків (Рад. Укр., 11.IV 1963, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- захвалювання — захва́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- захвалювання — -я, с. Дія за знач. захвалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- захвалювання — Захвалювання, -ня с. Расхваливаніе, рекомендація. Словник української мови Грінченка