захеканий

ЗАХЕ́КАНИЙ, а, е, розм. Який важко, з шумом дихає внаслідок бігу, швидкої ходьби і т. ін.; задиханий (у 1 знач.).

Після страшенного бігу ми спинилися захекані у темному заулкові (Кол., На фронті.., 1959, 59);

Задихаючись від шаленого чвалу, зупинився біля воріт захеканий кінь (Тулуб, Людолови, І, 1957, 225);

*Образно. От вже з’явився десь у далечині білий дим, от вже влетів на станцію і спинився, щоб на мить спочити, захеканий поїзд (Собко, Звич. життя, 1957, 310).

Значення в інших словниках

1. захеканий — захе́каний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. захеканий — -а, -е, розм. Який важко, з шумом дихає внаслідок бігу, швидкої ходьби і т. ін.; задиханий (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови