захекано
ЗАХЕ́КАНО, розм. Присл. до захе́каний.
Хтось підбіг. Захекано вимовив: — Таки втекли… Не наздогнав… (Шовк., Інженери, 1956, 347);
*Образно. Мовчали ті жінки, лиш терниці трахкотіли та за повіткою, за городами млин захекано чмихав (Головко, II, 1957,25).
Словник української мови (СУМ-11)