захекати
ЗАХЕ́КАТИ, аю, аєш, док.
1. Почати хекати, важко дихати.
2. перен., розм. Почати утворювати звуки, подібні до хекання (про механізми, машини).
Десь збоку спочатку рівно й розмірено захекав паровий млин (Епік, Тв., 1958, 406).
Словник української мови (СУМ-11)