захихикати
ЗАХИХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати хихикати.
Мужики всміхнулись, але лишень очима. Натомість баби захихикали таки вголос (Март., Тв., 1954, 377);
Він захихикав здушеним фальцетом (Мик., II, 1957, 381).
Словник української мови (СУМ-11)