Словник української мови в 11 томах

захихотати

ЗАХИХОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАХИХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Почати хихотати, хихотіти; зареготати, засміятися.

Ослін упав, а з ним разом і Славко. Пазя випустила його руку й захихотала (Март., Тв., 1954, 232);

Сотник захихотів: — Ти тільки поглянь… поглянь на вітця Зосиму! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 160).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. захихотати — захихота́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. захихотати — -очу, -очеш і захихотіти, -очу, -отиш, док., розм. Почати хихотати, хихотіти; зареготати, засміятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови